Для штучної вентиляції легень новонароджених та дітей використовуються маски, які дозволяють контролювати об'єм повітря, що надходить у легені. Також для дітей можуть використовуватися спеціальні трубки, які допомагають підтримувати дихальні шляхи відкритими та зменшити опір при диханні.

Частота вдування повинна становити 12-18 разів на хвилинутобто на кожен цикл потрібно витрачати 4-5 сек. Ефективність процесу можна оцінити по підняттю грудної клітки потерпілого при заповненні його легень повітрям, що вдметься.

Затисніть носа потерпілого великим і вказівним пальцем. Глибоко вдихніть, щільно притисніть губи до рота потерпілого. Зробіть видих у легені постраждалого. Перші 5-10 видихів мають бути швидкими (за 20-30 секунд), потім – 12-15 видихів за хвилину.

Штучна вентиляція легень використовується для підтримки новонародженого, що перебуває в дуже тяжкому стані, або коли він народився вкрай недоношеним для самостійного дихання. Однак, механічна вентиляція не без ризику, і може спричинити незворотні пошкодження легень.

Штучне дихання виконується з частотою близько 12 разів на хвилину . Потім рятувальник шукає ознак кровообігу; рекомендований метод – перевірити пульс на сонній артерії шиї. Якщо пульс не відчувається після 10 секунд ретельного пошуку, рятувальник починає непрямий масаж серця.

Здійснюйте ритмічні поштовхи грудний клітини сильно, плавно, строго вертикально, вагою верхньої половини вашого тіла. Частота – 100-110 натискань в хвилину. При цьому грудна клітка має прогинатися на 3–4 см.

Швидкість вентиляції для дитини, яка не дихає, становить від 12 до 20 штучних вдихів за хвилину . Це приблизно один штучний вдих кожні 3-5 секунд. Щоб зробити штучне дихання дитині, покладіть одну руку на лоб і натисніть долонею, щоб закинути голову назад.

Важливо запам'ятати ці цифри: 30:2 – цикл СЛР складається з 30 натискань на 2 вдування. 5-6 см – це глибина натискань у дорослої людини.