Як правильно віруюча людина?
Віруючий — людина, що визнає існування бога; релігійна людина. Активний діяприкметник з непритаманним укр. мові наростком -юч. Віруючих було більш і, зібравшись цілою низкою, пішли вони дивитися на чудо, що з'явилося на замчищі (Панас Мирний, I, 1954, 252).
Як пишеться слово “цей разом чи окремо”?
цей
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Називний | цей | ця |
| Родовий | цього | цієї |
| Давальний | цьому | цій |
| Знахідний | цей, цього | цю |
Як правильно пишеться слово довір’я?
ДОВІР'Я, я, с. Ставлення до кого-небудь, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість і т. ін.
Як пишеться означає?
ОЗНАЧАТИ, аю, аєш, недок., перех. 1. Мати певне значення, певний зміст.
ДОВІРЛИВИЙ, а, е. Який легко довіряє або схильний довіряти кому-небудь.
ДОВІРЛИВА — СЛОВОВЖИВАННЯ ; надто довірлива, щира, нехитра людина · свята наївність (простота). Мова – не калька: словник української мови ; довірчивий · довірливий.
ДОВІРЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. довірливий. Дуже багато в Ларі довірливості та наївності: запросити такого, як Каргат, до себе в гості – на це …
ДОВІ́РЛИВИЙ а, е. Який легко довіряє або схильний довіряти кому-небудь. Приклади. Старий Бондар .. до інших (тільки не …
Якщо людина з вами лагідна і довірлива, це зовсім не означає, що вона така завжди. Це просто означає, що вона вас любить.