Найпоширеніші матеріали для накладання швів – нитки та скоби. Нитки бувають різних типів, залежно від матеріалу виготовлення та властивостей. Вони можуть бути такими, що розсмоктуються, не розсмоктуються або змішаними. Скоби зазвичай використовуються для закріплення шкіри або тонких тканин.

Місце, де виявлено гній, необхідне обробити перекисом водню або хлоргексидином, акуратними дотиками прибираючи виділене з рани чистим бинтом. Рана не буде гоїтися, доки не буде повністю очищена. Далі важливо закрити рану, наклавши чисту пов'язку.

Хірургічний шов (Також відомий як стібок) – найбільш поширений спосіб з'єднання біологічних тканин і зближення країв рани після травми або операції. Застосування зазвичай передбачає використання голки із прикріпленою ниткою (шовного матеріалу).

Водонепроникний чохол призначений для захисту від потрапляння води на гіпс чи післяопераційну рану. Чохол на гіпс підходить для багаторазового використання в душі, ванній, миття посуду.

З давніх часів і по сьогодні використовуються тільки 2 види натуральних хірургічних ниток: кетгут та шовк. Кетгут як шовний матеріал вперше використав Гален в 175 році до н. е., отримавши його з підслизового шару коров'ячого кишечника. Використання шовку у хірургії зафіксовано у 1050 році до н.

Пластир Стріпс (Strips) – медичні адгезивні (липкі) стерильні пластирі для стягування країв рани. Пластирі мають тканинну поліамідну основу та покриті гіпоалергенним акрилатним клеєм.

Різана рана

• візуально глибина порізу понад 6-7 мм;
• пошкоджено м'яз;
• пошкоджено сухожилля або спостерігається обмеження рухливості травмованої кінцівки;
• пошкоджена велика або середня судина, про що може свідчити інтенсивна кровотеча;
• видно жирову тканину.

Рекомендовано застосування Саліцилової мазі, Д-Пантенола, Актовегіна, Бепантена, Солкосерила. На етапі рубцювання, коли йде процес розсмоктування ушкоджень, можна застосовувати велику кількість сучасних препаратів – аерозолів, гелів та кремів.